Вівторок, 06.12.2016, 03:52
Дивитися онлайн
Наші друзі

Розділи
1 сезон
2 сезон
3 сезон
4 сезон
Цікаві матеріали
Друзі сайту

Серіал "Величне століття. Роксолана"

Головна » 3 сезон » 108 серія "Смерть Хатідже"
11:15
108 серія "Смерть Хатідже"

108 серія

Султан Сулейман повертається до палацу, де йому повідомляють про зникнення Гюррем Султан. Міхрімах Султан впевнено заявляє батькові, що зникнення Гюррем не випадкове і можливо до нього причетні члени династії. Султан вимагає від усіх пояснень, Міхрімах розповідає про підроблений лист, нібито від ворогів султани. Рустем втішає дружину. Султан у гніві підозрює всіх, навіть шахзаде Мустафу, і заявляє про те що всі винні понесуть покарання. Хатідже перебиває брата і заявляє, що їй все одно, що з Гюррем,так як ніхто не винен у її зникненні і, можливо, це чергова підстава для неї або для Махідевран. Сулейман вимагає від Рустема Паші і Малкочоглу негайно приступити до пошуків. Мехмет звинувачує в зникненні матері Мустафу, що викликає його гнів. Сулейман віддає наказ опитати всіх, у тому числі і султану.

Сулейман намагається зрозуміти хто може наважиться на викрадення. Ебу Ефенді приходить до Володаря, у якого він просить роз'яснити його недавню зустріч з дервішем. "Він попередив мене остерігатися рідної крові, і що я бачу повернувшись з походу... Як мені це розуміти?" - "По різному...". Шахзаде Мехмет, не дивлячись на свої слова, впевнений що Мустафа не має до цього відношення. Рустем Паша натякає, що від'їзду Шахзаде Мехмета в Манісу можуть перешкодити, проте останнього хвилює лише невідома доля матері.

Малкочоглу приносить підроблений лист Селіма з Коньї, гонець, що приніс його зник, однак якщо він живий, Балібей клянеться що знайде його. Малкочоглу заспокоює Володаря і каже, що їй вистачить сил вистояти, Сулейман зізнається в своїй безмежній любові до Гюррем. Мерджі ага розповідає султанша останні новини. Хатідже відмовляється повертатися додому і відправляє Хусрева Пашу одного. Сулейман сумує і хвилюється і проводить ніч в покоях Гюррем Султан. шахзаде Джахангір розповідає батькові про те що бачив сон в якому його мама страждає.

Сулейман намагається зрозуміти хто може наважиться на викрадення. Ебус ефенді приходить до Повелителя, у якого він просить роз'яснити його недавню зустріч з дервішем. "Він попередив мене остерігатися рідної крові, і що я бачу повернувшись з походу... Як мені це розуміти ?" - " По різному.... ". шахзаде Мехмет не дивлячись на свої слова впевнений що Мустафа не має до цього відношення. Рустем Паша натякає що від'їзду шахзаде Мехмета в Манісу можуть перешкодити, проте останнього хвилює лише невідома доля матері.

"Мій мускус, мій бурштин, сенс мого буття, Гюррем. Кохана, яскравий місяцю мій, рідна, сокровенна, існування моє у царстві краси, життя моє, сенс буття, моє життя, моя амброзія, мій рай, моя весна, моя радість, мій день, моя троянда, троянда, що сміється, вогник мій, полум'я жадане, моє замилування, я стерегтиму твій трояндовий світ, моє бажання, найкоштовніша перлина, ранок мій, порадниця моя, вечір мій, квітка, солодощі, скарб, спокій серед цього світу, свята моя, мій Юсуф, правителька Єгипту мого серця, мій Стамбул і Караман, Анатолія і Румелія, Бадагшан і Кепчак, Багдад і Харасан, прекрасні коси, брови дугою, променисті очі, ви моя недуга. Якщо помру - це через тебе, бо ти наповнила мою кров. Поможи мені, кохана моя! Перед дверима твоїми тебе я оспівую, серце моє сповнене кохання, в очах сльози, я п'яний тобою..." - Сулейман.

Малкочоглу приносить підроблений лист Селіма з Коньї, гонець що приніс його зник, однак якщо він живий Балі бей клянеться що знайде його. Малкочоглу заспокоює Повелителя і каже що їй вистачить сил вистояти, Сулейман зізнається в своїй безмежній любові до Гюррем. Мерджі ага розповідає султані останні новини. Хатідже відмовляється повертатися додому і відправляє Хусрева Пашу одного. Сулейман сумує і хвилюється і проводить ніч в покоях Гюррем Султан. Шахзаде Джахангір розповідає батькові про те що бачив сон, в якому його мама страждає.

Вранці Малкочоглу очікує для допиту Шахзаде Мустафу і Махідевран Султан. Махідевран відмовляється показувати уявний біль через зникнення Гюррем. Шахзаде Мустафу допитують окремо від матері. Відповівши на всі питання, Шахзаде попереджує Малкочоглу, щоб той думав перед тим, як звинувачувати його в чомусь. Махідевран Султан заперечує свою причетність до зникнення Гюррем, вона впевнено заявляє, що до цих пір їй доводилося лише захищати сина, від Гюррем в тому числі. Малкочоглу натякнув на те, що зникнення Гюррем може бути особистою помстою Махідевран через втрату кохання султана. Махідевран в гніві іде, так і не визнавши своєї вини. Шах Султан відмовляється відповідати на питання Малкочоглу, однак він просить не примушувати його застосовувати силу. Хатідже Султан на допиті каже, що не стала б приховувати, якби ця справа була її рук, однак тут вона ні причому. Сулейман бачить жінку в лісі і плутає її з Гюррем. Мерджі агу силою призводять до Рустема Паші. У саду палацу шахзаде Мехмет веде бесіди з новим наближеним Ільясом, там же він помічає шахзаде Мустафу і Ташлиджали. Мустафа шокований тим, який допит йому вчинили із за цієї жінки, він розуміє що став чужим у цьому палаці. Шахзаде Мехмет підходить до брата з бажанням поговорити і помічає холодність з його боку. Рустем Паша вирішує вибити всі зізнання з Мерджема аги силою...

Вислухавши пояснення шахзаде Мехмета, Мустафа прощає брата і каже, що дуже засмутився через його слова. Яничар Ільяс, користуючись нагодою, знайомиться з Ташлиджали. У палаці Афіфе Хатун віддає розпорядження в гаремі, в цей час в коридорі з'являється Дюзгюн ага, його прихід рятує від смерті Мерджі агу. Малкочоглу допитує Дюзгюн агу. Мерджі ага приходить до Шах і Хатідже та розповідає що був бранцем Рустема Паші, а також, що Дюзгюн ага, що супроводжував Гюррем з'явився в палаці. Сулейман, Балібей і Рустем Паша вимагають від Дюзгюна аги відповіді про Гюррем Султан, але нічого конкретного він не говорить, крім того що на них напали і відвезли Гюррем Султан у невідомому напрямку. Сулейман виїжджає на пошуки Гюррем, шахзаде Мустафа і Мехмет провідують Джахангіра, туди ж приходить Міхрімах в надії почути новини про Гюррем. Побачивши Шах Султан, Міхрімах виходить з себе, проте шахзаде Мустафа просить її бути сильною і триматися, не дивлячись ні на що. З моменту зникнення проходить два роки. шахзаде Мехмет править у Манісі і очікує первістка, поруч з ним Ільяс. Шахзаде Мустафа править в Амасії. Ташлиджали стурбований станом шахзаде Мустафи, так як він все частіше буває один. Мустафу знаходять в гущавині лісу, він відмовляється зустрічатися з Хайреддіном Пашею, Ташлиджали каже, що так він втратить всіх своїх союзників, шахзаде порівнює Амасію з в'язницею, тепер йому все одно, бо він вважає, що втратив батька і брата. Хатідже відвідує Сулеймана, адже вона розуміє біль від втрати коханого. Хатідже просить забути минуле.

Хатідже клянеться що не залишить брата. Міхрімах Султан незадоволена тим, що Рустем Паша не знайшов Гюррем Султан, але його більше турбує те, що може трапиться змова, і шахзаде Мустафа вступить на трон. У Дивані всі сперечаються, прихід Сулеймана заспокоює всіх. Хатідже відвідує Шах Султан і розповідає, що помирилася з братом і радить всім сестрам вчинити так само. Сюмбюль скаржиться, що Шах і Хатідже заправляють в гаремі, Міхрімах на це має намір переїхати в кімнату Гюррем Султан. Сулейман віддає наказ готуватися до походу, на час походу Міхрімах просить у батька дозволу оселиться в палаці.

Махідевран Султан відвідує Бейхан Султан, на зворотному шляху вона зустрічається з таємним шпигуном у Манісі, їм надається наближений до шахзаде Мехмету Ільяс. Махідевран Султан каже йому, що час для шахзаде Мехмета прийшов.

Матрахчі і Малкочоглу міркують про брудні справи Рустема Паші. Сулейман згадує Гюррем. Вночі в своєму сні Сулейман бачить Хатідже, яка веде по невідомому шляху, на якому султан бачить обривки жіночого одягу... Сон перериває прихід Малкочоглу, який доповідає про те, що знайдений гонець Мурат, який доставив підроблений лист з Коньї. Гінця допитує Балібей.

Султан Сулейман з'ясовує що лист передав Алі ага, слуга Хатідже. Вранці звістка про це доходить до султани, Хатідже пішла з за столу і піднімається в кімнату, яка колись була їх спільною з Ібрагімом. Сулейман поспішає в палац до Хатідже. І знаходить Хатідже на балконі:

"Скільки себе пам'ятаю, ти завжди був у моєму житті, посідав у ньому особливе місце. Я захоплювалася тобою, я любила тебе більше ніж юатька, навіть, більше ніж матір. Я захоплювалася твоєю совістю. Твоєю совістю, що не дозволяла зробити боляче навіть мурасі. Твоєю справедливістю, тим, що ти був міцним, мов скеля, не зважаючи ні на що. Ти завжди поважав кохання, тому ти дозволив мені вийти за Ібрагіма, хоч усі були проти. Я тобі вдячна хоча б за це.
Але прийшла Гюррем. Казка скінчилась. Гюрре усе змінила, змінила тебе, забрала в мене мого любого справедливого та благородного брата. Ти вже не бачив нікого, крім неї. Ні Валіде, ні я, ні Ібрагім, ні Мустафа - іхто з нас не став важливішим за неї. І не могли стати. Валіде пішла з цим болем, потім Ібрагім. Що він відчував тієї ночі, коли кати перевали його сон, накинувши мотузку йому на шию? Що він відчував??? А ти? Що ти відчував, брате? Що ти відчував, коли спав у сусідній кімнаті?
Це була спокута, брате. Я мовчала, не казала, та й не збиралась казати! Бо хотіла, щоб ти страждав, щоб ти повільно згорав, як я. Що з Гюррем крім мене ніхто не знає, тому ти ніколи не дізнаєшся. Я...
* Мине час і ти забудеш, стане легше. Час минув, брате. Багато часу, але я е змогла забути. Не полегшало. І тобі не полегшає, повір. У Гюррем не буде навіть могили. Як і в Ібрагіма."

З цими словами Хатідже прийняла отруту помирає.

Хтось іде, в кімнаті на підлозі лежить жінка, їй кладуть піднос з їжею.

Похоронна церемонія Хатідже:

"Наша смерть - це вічне свято. У чому її таємниця. Вона - це єдиний Аллах. Сонячні промені, що заходять в оселі крізь вікна, вони входять у кожен дім крізь різні вікна, а тому здають мертвими. Але якщо зачинити всі вікна в домі, то не можна відділити світло від темряви. Можна порахувати виноградинки у гроні, але, якщо витиснути те гроно, то сік, що витече, порахувати не можна. Насправді смерть - це допомога Аллаха душі врятуватися від темниці нашого тіла. Не кажи про померлих поганого і доброго не кажи, бо вони врятувалися і від зла і від добра. Витрачай сили на праведні вчинки, ні в кому не вбачай зла, і не кажи, що не вбачаєш. І не кажи, що твої очі змогли бачити інакше. Якщо не бачитимеш у інших ганебного, то завжди будеш дивитися на все по-новому. І від цих очей нічого не приховати. Якщо ті очі дивитимуться крізь сяйво Аллаха, то вони все бачитимуть ясно.
Усе світло - це світло від Аллаха. Але не називай кожне світло праведним. Світло Аллаха - це безкінечне вічне сяйво. А тлінне світло, світло, що минає - це лише ознака тіла та предмета.
О, Аллах! Вона відчула твою милість і твоє благо, тому її очі, мов птахи перебувають у любові твоїй. Вона відлетіла далеко, високо на небо та шукає тебе. Або дай їй свої очі, що бачать усю красу, або не жени це сонце, цей місяць від дверей своїх."
- монолог Сулеймана. Ним і закінчилася серія.

Дивитися серіал "Величне століття" українською мовою:

Категорія: 3 сезон | Переглядів: 38579 | Додав: Роксолана | Теги: 108 серія, 16 сентября, 3 сезон, 108 серия | Рейтинг: 3.6/94