Послання, відправлене Сулейману його сином Баязидом, вразило османського правителя. Бажаючи вчинити з сином справедливим чином, султан шукає усілякі можливості. Але навіть благі наміри батька не здатні повернути Баязиду віру в нього - надто сильно на нього вплинула доля Мустафи, якої він намагається уникнути. Селім же намагається зробити все можливе, щоб його брат здався. Баязид намагається втекти з Ірану і покинути володіння шаха Тахмаспа. Але це йому не вдається, і він ще більше підставляє своє життя під загрозу смерті. Під час царської вечері в палаці Тахмаспа проливається кров.
"О володаре всього світу, султане Сулеймане, батьку! Я плоть від плоті, частинка Вашої душі, батьку! Невже Ви стратите Баязиде, мій любий батьку?! Аллах свідок: за мною немає гріха, мій володарю-батьку!
О мій бунтівний та завжди непокірний сину, який ніколи не корився моїм наказам! Хіба я можу стратити свого сина Баязида-хана?! Не кажи, що безгрішний, а покайся, любий сину!
Я, не мов Меджнун, притулком якого стали голі гори. Я покинув свої землі, щоб жити на чужині. Я ллю сльози, наче розлука і туга поможуть. Аллах свідок: за мною немає гріха, мій володарю-батьку.
Для Меджнуна, який немає Бога в серці, єдиний притулок - пустеля. Ті, хто ніколи не кориться, завжди житимуть далеко. Дивно, що ти надієшся на силу розлуки і туги. Не кажи, що безгрішний, а покайся, любий сину.
Хто розповість Вам про мене, найщедріший з повелителів? Я став сиротою без матері та братів. Усевишній знає: у мене ніколи не було жаги до бунту. Аллах свідок: за мною немає гріха, мій володарю-батьку.
Батьківство - це там, де сходить сонце. Той, хто скориться, буде благородним. Сирота - той, хто змушує своїх батьків страждати. Всевишній знає про покірність і бунт. Не кажи, що безгрішний, а покайся, любий сину.
Навіть, якщо мої руки будуть в крові, що з того? Раб божий є грішним, батьку. Пробач своєму Баязиду. Не вбивай раба! Аллах свідок: за мною немає гріха, мій володарю-батьку.
Якщо ти щиро покаєшся, а я тобі пробачу, Я пробачу, якщо станеш на праведний шлях. Не кажи, що безгрішний, а покайся, любий сину!"
"Як часом не минає біль, так не минає і тягар зради. Він чекає вітру, щоб розгорітися, як пригасле вугілля." - Баязид.
Баязид уже два роки живе в Персії. Він відправляє Атмаджу в столицю, щоб той убив Рустема - справедливість має перемогти. Там йому радо допомагає Міхрімах. Вона впускає Атмаджу в палац. Той спочатку убиває Махмуда, нагадавши йому про задушеного ним Мустафу, потім кількох охоронців покоїв, потім Рустем стріляє в нього з гвинтівки, і всі уже було подумали, що Атмаджу вбили, як той накидається на Рустема ззаду. Зрештою після боротьби Атмаджа задушив Рустема мотузкою. А згодом сам упав від поранення. Його добив охоронець. Міхрімах наказує Атмаджу поховати з усіма почестями. А Рустем типу помер від астми. Після смерті Рустема володар пропонує Міхрімах переїхати у свій палац, та не проти. Вона продовжує наполягати, щоб батько пробачив Баязида. На посаду великого візира призначений Алі-паша. Для посилення позицій Міхрімах пропонує Алі одруження, але той відмовляється, каже сам впорається.
"Коли я тебе вперше побачила, ти був конюхом при палаці, доглядав мого коня. Потім за підтримки валіде ти почав стрімко сходити на гору, поки не став великим візиром - дуже швидке сходження, як для простого свинопаса. - Усе, що в мене є зараз, я заробив власною працею. Я - наймогутніший візир, якого будь-коли бачила і побачить ця велична держава!" - останній діалог Міхрімах з Рустемом.
Дафне стає відомо, що Сулейман торгується з Тахсмаспом за життя Баязида. Оскільки пошта в Персію не ходить, вона їде туди сама. Єдиний шанс втекти від Тахмаспа - це вбити його. Оскільки у Баязида ще було трішки солдат, він це варіант реально розглядає.
Сулейман пропонує Тахмаспу 1,2 млн. золотом і ще якусь фортецю, аби той видав Баязида. Селім готовий пропонувати більше, аби видали йому. Тахмасп захотів удвічі більше. Селіму треба знайти ці гроші, але він на все готовий, аби Баязид не представ перед володарем. І тут нагодилася Мендес - вона привезла йому півмільйона, решту має доставити найближчим часом.
До Баязида прибув посол Сулеймана Хюсрев з вимогою султана повертатися і просити прощення.
"О сину, о мій Баязид-хан! Своїми вчинками ти осоромив мене, поранив і змусив страждати. Що привело шехзаде Мустафу до його кінця, який шлях вивів його до смерті? Ти так швидко забув? Хіба ти не виніс урок з усього пережитого, о сину? Прийми моє рішення. Я наказую тобі повернутися з Хюсревом-пашею, не муч більше ні мене, ні себе. Краще померти, ніж ховатися у мого ворога. Знай це! Повертайся, не думаючи про кінець, нічого не прораховуючи. Повертайся і проси прощення. Визнай свої гріхи. Так, щоб зміг вийти до мене і глянути в очі".
"Йому ніколи не було діла до моїх думок і почуттів. Я був для нього непокірним дитям, яке треба було наставляти на правильний шлях. А зараз він це підтвердив фетвою шейх-аль-іслама. Від любові, що давав Мехмету, Джихангіру, Міхрімах, Селіму, і, навіть, від любові, що давав Мустафі, він і краплини не давав мені. Не знаю чому, але він мені не довіряв і не любив."
Нещасна та людина, яка не має брата. А ще нещасніша - та, яка втратила його, коли брат у неї з'явився. - Баязид до своїх синів.
"Батьку мій! Моє тіло від Вашого і душа від Вашої. Невже Ви вб'єте свого Баязида, мій любий батьку!? Лише Всевишній бачить, що я не винен. Султане всього світу, батьку мій!?"
У Сулеймана загострилася його хвороба ніг.
"О Сулеймане! Мало тобі болю, якого ти зазнав, печалі, вогню, в якому ти згорав, ще одне життя втратиш, ще одна твоя частка зникне!
О ти, котрий простягнув руку у вогонь, ти згорів і сам вирвав у себе частку власної душі. Ти впав у пекло, потрапив у гиєну вогненну. Довгі роки, страшні жахи не покидали твій розум і сни. Запитання, на які ти не зміг відповісти, постійно звучали у твоїй голові. Твоя душа, немов поїдена ненаситним чудовиськом. Щоб скинути ту тяжку відповідальність, жеврів один вихід.
О Сулеймане, невже ти знову встромиш руку в той вогонь і згориш, а згорівши, втратиш ще одне життя."
153 серія завершилася листом Нурбану Мехмету-паші:
"Шановний Мехмет-паша!
Ми отримали Вашого листа і були впевнені, що великим візиром призначать Вас. Бо носити печатку - Ваше право. Будьте певні, дні, коли Ви матиме те, на що заслужили - не за горами. Переходжу до суті: шехзаде Баязид і його сини, які зараз біля нього, з дозволу аллаху скоро зійдуть з нашого шляху, але треба подбати про шехзаде Мехмета, який лишився в палаці в Амасії. Я впевнена, що такий досвідчений паша, як Ви, зробить усе як слід.
Фаворитка шехзаде Селіма і мати його шехзаде Нурбану-султан".
Дивитися серіал "Величне століття" українською мовою:
Протягом кількох років свого життя при дворі султана Сулеймана, невільниця з маленького українського поселення Роксолана, рухалася до своєї мрії - безпеки і влади. Із простої наложниці вона перетворитися на дружину найсуворішого правителя Сходу, а її діти стали законними претендентами на трон Османської імперії, чиї кордони розширювалися з кожним днем. Але цей шлях був сповнений запеклої боротьби, засіяний смертями близьких людей і залитий океанами сліз, болем і приниженням, які не зламали волі сильної жінки.
Четвертий сезон серіалу "Величне століття. Роксолана" вийшов під слоганом «Вирішальна битва» і стане заключним в серіалі про Величне століття Османської Імперії. Після трагедії, що забрала життя її старшого сина, Гюррем ні на хвилину не забуває про місце, навіть не дивлячись на те, що пройшли роки ... Заручившись вірністю і підтримкою Рустема Паші, султана готується нанести ворогові смертельного удару. Між тим зростає суперництво між Селімом і Баязидом. А Падишах приймає рішення, здатне змінити долю Імперії.
|
