Четвер, 28.03.2024, 11:48
Дивитися онлайн
Наші друзі

Розділи
1 сезон
2 сезон
3 сезон
4 сезон
Цікаві матеріали
Друзі сайту

Серіал "Величне століття. Роксолана"

Головна » 4 сезон » 124 серія (15 серія 4 сезону) "Здається, ти приголомшена? Ні, ти знищена!"
18:50
124 серія (15 серія 4 сезону) "Здається, ти приголомшена? Ні, ти знищена!"

124 серія

Сулейман та Соколу говорять про приїзд брата Тахмаспа Елькаса-мірзи. Султан доручає паші виявити, хто отруїв каптан, який посилали як подарунок до шехзаде Мустафи: «І зроби це таємно від усіх, зрозумів? Щоб навіть Рустем-паша про це нічого не знав». Соколу доповідає Сулейманові про раптове зникнення кравця, який шив каптан. Паша говорить: «Напрошується думка, що каптан отруїли ще в стінах цього палацу». Султан дає наказ продовжувати розслідування і не відступати.

У Кютах’ї Гюррем та лала розмовляють про Баязида. Султана наголошує: «Баязид посідає особливе місце серед братів. Навіть якщо я інколи кажу протилежне, він повинен зійти на престол після володаря». Гюррем наказує лалі особливо ретельно наглядати за шехзаде. Коли султана питає про стосунки Баязида та Хуріджихан, лала запевняє, що листування між ними немає.

Проте закохані зустрічаються у саду. Хуріджихан утомлена постійним переховуванням, а Баязид наголошує, що брат Мустафа та його кохана теж живуть потайно. На що Хуріджихан обурено каже: «З ким ти мене порівнюєш? Я не Міхрініса! Я із династії, і ховатися не збираюся!». Баязид ласкаво просить кохану потерпіти, а потім розповісти про стосунки всім.

Гюррем із листа дізнається про Мустафу і лютує: «Шехзаде Мустафа може піти на палац і всіх там по одному вирізати!». Баязид все заперечує. Гюррем просить сина побачити правду, а лала радить бути обережним із Мустафою, оскільки той є найбільшим суперником.
Гюррем прагне повернутися в столицю, щоб за її відсутності нічого не трапилося. На шляху їй трапляється Рана, яка прагне щось розповісти, але султана з гнівом не дає фаворитці вимовити слова.

Фахріє приносить Гюррем листа від невідомого автора. Повідомлення написане Раною. Султана дізнається про присутність у палаці Баязида Хуріджихан і гнівається. Гюррем зустрічається з Хуріджихан:
«–Що ти тут робиш?
–Як ви дізналися?
–Відповідай на моє запитання! Що ти робиш у Кютах’ї, що хочеш, чому ти тут? 
–Ви краще за усіх знаєте, чому я тут, султано, – заради шехзаде. Він мене сюди запросив. 
–Баязид би не посмів. Він би не посмів цього зробити, знаючи, що я проти. 
–Ми боремося за приречене кохання, султано. І знаємо, що його ніколи не схвалять. 
–Тільки не кажи мені про кохання. Я чудово знаю, хто і з якою метою тебе прислав. Це ж твоє завдання?
–Я лише хочу щасливо жити з Баязидом, і усвідомлюю: ви зробите все можливе, аби цьому зарадити. Вам доведеться хіба що мене вбити. А ви на цьому добре знаєтеся. 
(Гюррем дає ляпаса Хуріджихан)
–Та як ти смієш так зі мною розмовляти? За кого ти себе маєш, що таке собі дозволяєш?
–Ви звикли, що від однієї згадки про вас всі тремтять, султано? Але я не така, як усі! Бо я Хуріджихан, донька паргали Ібрагіма-паші, донька Хатідже-султан! (Та невже???) Як казав мій батько, минуле нікуди не зникає, а переслідує нас як тінь. Настане день, і кожен потоне у пролитій ним крові". 

У Баязида та Гюррем відбувається жорстка розмова, в результаті валіде наказує негайно відіслати Хуріджихан. Баязид відрізав: «Навіть не думайте! Чули? Бо спалите між нами всі мости!». Баязид та Хуріджихан взяли шлюб.

Гюррем сумує за Сулейманом: «Я їм сіль, сплю на твердому ложі. Не можу говорити, занімів язик. Ні дракони, від яких здригається земля, ні в’їдливі вороги, ні друзі, які мені всміхалися, хоч ладні були вбити, не побороли мене. Скільки вже я бачила війн і весіль, народжень і смертей, Аллах немов огорнув мене чарами, щоб уберегти від небезпеки, але не від його гніву. О Аллах! Пожалій мене, помилуй. Ти знову випробовуєш мене коханням, та не розлучай нас, возз’єднай нас із ним». 
До володаря, який зайшов у покої Гюррем, завітала Міхрімах. Вона говорить про матір, розлука з якою печалить батька, вмовляє змінити рішення щодо неї. Афіфе-хатун боїться, аби володар не зліг від суму.

Джихангір та Мустафа прямують до султана, щоб викрити Рустема перед Сулейманом і довести його провину у справі з отруєним каптаном. Мустафа сподівається, що докази Джихангіра переконають правителя, проте в останню мить шехзаде здає позиції, згадуючи, як Міхрімах перед тим просила не викривати Рустема, адже постраждає не тільки паша, а й Гюррем: "Я не впевнений, володарю. Це ж така делікатна справа. Це просто мій здогад".

Мустафа та Джихангір у саду після аудієнції султана:
«– Брате! Мустафо! Пробач мені, брате. Я тебе підвів. Злякався, що це лише все зіпсує. Ти гніваєшся?
–Ні. Я розумію. З одного боку я, з другого – валіде. Я сам винен, не треба було про це тебе просити».

Фатьма продовжує підбурювати Міхрімах. Цього разу до зради валіде, адже Міхрімах при бажанні уже б могла стати управителькою гарему і отримати все.

Гюррем без дозволу приїжджає у Топкапи. Султана йде до володаря з вибаченнями, просить не відсилати її. Сулейман пробачає і не відсилає, однак ображено каже, що вже ніколи не зможе їй довіряти. Гюррем у відчаї, але в цей же час рада бачити дітей. Міхрімах та Джихангір щасливі, що валіде повернулася.

"Людська душа, як рай небесний і пекло, має кола. У кожному колі є сади, ліси мук совісті, квіти і звісно полум'я. Спустившись у пекло, людина стикається зі скоєним нею злом.
Минуле не зникає, а переслідує нас, як тінь. Сказана нами брехня, розбиті серця, несправедливість, заздрість, зради та лихі наміри з'являються перед очима.
Обіцянки, які ми колись давали, а потім порушили, постають перед нами, як безсмертні примари. І тоді розумієш: щойно людина обіцяє чогось не робити, Шайтан кидає усі сили на те, аби змусити її порушити своє слово."
- монолог Ібрагіма.

Гюррем швидко надолужує втрачене у політиці і в палацових інтригах. З Рустемом вони говорять про те, як шкодять їм добрі стосунки між Мустафою та султаном. Султана наголошує, що дуже важливо, щоб Елькас-мірза був на її боці.

Сулейман бесідує з Мустафою, згадуючи про свій гіркий досвід, коли батько теж прислав йому отруєний каптан. Султан говорить: «Присягаюся Всевишнім, сину, я тебе ніколи не вб’ю. Ні-ко-ли не вб’ю». Мустафа на це: «Сьогодні я обіцяю й собі, і вам, володарю, що ніколи не піду проти вас. Присягаюся вам і Всевишньому, що ніколи не повстану проти вас, ніколи в житті».

У Манісі Газанфер-ага розповідає Селімові про Мустафу та його появу у столиці, перехід яничарів на бік шехзаде. Селім переживає щодо повстання яничарів, адже вони на боці Мустафи, а також про захоплення престолу старшим братом. Нурбану не дає Селімові від відчаю напитися вина, адже хвилинне бажання може стати докором сумління: "Про наші гріхи можуть не знати інші. Ми можемо дурити всіх. Тільки не себе. Бо від себе не втечеш, від свого сумління". Султана запевняє, що Селім – єдина надія володаря, і посяде престол. Вночі Селіму сняться кати, які ніби прийшли у його кімнату задушити шехзаде. Селім наступного дня пішов до коханки Евталії. Вона пригощає його вином власного виробництва, а той піддається спокусі, забуваючи про обіцянку [ще той розпусник].

Нурбану ввечері заходить до покоїв Селіма і бачить там ненависну Дільшах. Та йде до себе з усмішкою до фаворитки, яка відразу ж накидається на шехзаде з криками. Той ласкаво запрошує її сісти і каже гарні слова про кохання.
Дільшах повідомляє Нурбану чутки про невідому хатун, з якою Селім ніби зустрічається на полюванні.

Газанфер та Нурбану слідкують за домом коханки Селіма. Коли звідти вийшов шехзаде, фаворитка та ага допитують Евталію. У цей час приїхав її чоловік, і ті йдуть з дому. Нурбану стривожена розвагами шехзаде з заміжньої жінкою і чи то збирається шантажувати шехзаде, чи захищати... Газенфер просить забути про побачене.

Махмуд продовжує допитувати Атмаджу, дає йому опій для знеболення і очікує, що це розв'яже язика. Атмаджа починає говорити. Каже, що його звати Тугрул Атмаджа, він з роду Турханоглу, з міста Фессалії, служить у кінноті. На запитання, кому він служить, Атмаджа плює в обличчя Махмуду-азі, а той відвішує ляпаса. Натомість Атмаджа згадує сина та дружину, проте розслідування Махмуда показало, що вони давно мертві. Махмуд погрожує Атмаджі за мовчання відрізати частини тіла. 
Мустафі повідомляють, що Атмаджа знайшовся. Коли до нього приходить Рустем, Атмаджа на допиті, посміхаючись, каже, що служить Гюррем. Мустафа зустрічається з Рустемом у в’язниці, у них починається перепалка, Атмаджу таки звільняють.

До Атмаджі прийшов Ташлиджали з наміром дізнатися правду про того. Він каже, щоб Атмаджа йшов до тих, у кого він перебуває на службі, оскільки йдеться про безпеку Мустафи.

В Едірне Рустем зустрічає персидського гостя. Елькас переплутав великого візира із султаном, чим викликав посмішки пашів. Мірза розповідає про причину приїзду – бажання скинути брата з престолу, а це можливо за підтримки володаря. Елькас обіцяє дружні стосунки між Османами та Персією.

Рустем і Елькас вступають в змову. Перський шехзаде Елькас-мірза на прийомі у султана повідомляє, що каптан Мустафи отруїв шпигун Тахмаспа Ісмаїль. Це ім’я збігається з іменем кравця, що шив каптан, і який дивним чином зник. Натомість Рустем має вмовити султана піти на Персію. Версія Елькаса спростувала причетність Рустема до отруєння каптана, проте Мустафа не повірив таким відомостям: «Цей негідник готовий підставити державу заради свого спасіння».
У палаці Міхрімах та Рустема відбувається прийом на честь Елькаса-мірзи. Перський гість вручив султані подарунок – брошку. Рустем ревнує.

124 серія закінчується зустріччю Мустафи та Пірі-реїса, який має розповісти правду про себе та Атмаджу. Мустафа готовий перерізати тому горло.

Дивитися серіал "Величне століття" українською мовою:

Протягом кількох років свого життя при дворі султана Сулеймана, невільниця з маленького українського поселення Роксолана, рухалася до своєї мрії - безпеки і влади. Із простої наложниці вона перетворитися на дружину найсуворішого правителя Сходу, а її діти стали законними претендентами на трон Османської імперії, чиї кордони розширювалися з кожним днем. Але цей шлях був сповнений запеклої боротьби, засіяний смертями близьких людей і залитий океанами сліз, болем і приниженням, які не зламали волі сильної жінки.

Четвертий сезон серіалу "Величне століття. Роксолана" вийшов під слоганом «Вирішальна битва» і стане заключним в серіалі про Величне століття Османської Імперії. Після трагедії, що забрала життя її старшого сина, Гюррем ні на хвилину не забуває про місце, навіть не дивлячись на те, що пройшли роки ... Заручившись вірністю і підтримкою Рустема Паші, султана готується нанести ворогові смертельного удару. Між тим зростає суперництво між Селімом і Баязидом. А Падишах приймає рішення, здатне змінити долю Імперії.

113

Категорія: 4 сезон | Переглядів: 17762 | Додав: meri7837 | Рейтинг: 2.6/9