Вівторок, 06.12.2016, 03:51
Дивитися онлайн
Наші друзі

Розділи
1 сезон
2 сезон
3 сезон
4 сезон
Цікаві матеріали
Друзі сайту

Серіал "Величне століття. Роксолана"

Головна » 2 сезон » 62 серія (38 серія 2 сезону) "Смерть Валіде"
18:29
62 серія (38 серія 2 сезону) "Смерть Валіде"

62 серіяВаліде помирає. Гюррем іде до Хатідже розповісти інформацію про Ібрагіма. Та той посеред їх бесіди з'являється і повідомляє про смерть Валіде. Весь гарем і глядачі у сльозах. А Махідевран все готує Мустафу до переїзду. Вона тринькає гроші та їй цього не вистачає, і вона змушена просити грошей в Іскандера. Він відмовляє в допомозі, мотивуючи потребами на похід, та пропонує взяти борг в лихварки. Сулейман залишає на посаді валіде Махідевран.

"О, моя місяцеподібна Валіде! Я стою на горі печалі, і від кожного мого стогону здригаються її схили. Ти - величний кипарис, до якого, наче потік води, ллється кров з мого серця. 
О, моя Валіде, твоїх очей нема з чим порівняти! Той, хто мав щастя милуватися трояндовими садами твоєї душі, і припадав до них серцем, той проливає зливу гірких сліз за тобою!
О, Султано смутку мого! То не потоки дощу пролилися на землю, а мої сльози.
То не перекоти грому, а стогони моєї душі.
О, Султано долі моєї! То не схід сонця край неба палає - то сполохи вогню, що вириваються з моєї душі! Не подумай, що то місяць - це спина моя, яку зігнуло важке горе!
О, моя місяцеподібна Валіде, кажуть, що твій палац тепер вищий за небо! Такої висоти сягне лише мотузка, зсукана з моїх страждань..."

"Визнай, Сулеймане - світ лише міраж! Повітря, яким дихаєш, земля, по якій ходиш, вода, яку п'єш, вогонь, в якому гориш - як марево, вони не вічні. Визнай: хто б не занурився в це марево - неодмінно колись прокинеться, навіть сам Султан! У потоці істини всі ми однаково голі! В садах світу немає аромату сталості, тому рани на твоєму тілі - лише розквітлі троянди!
О, душа, ти бачила цей світ, як на долоні! Як Ферідун, я об'їхав весь світ з кінця в кінець, як Рустем я вирвав кісті страху, ти це знаєш. Сьогодні з вершини величі я пускаю стріли куди захочу, тримаючи в руках лук, який називається Імперією. Відпущені мені роки я проведу, як Великий Олександр Македонський. Я правлю світом, як Соломон, коли він сидів на троні. Але де їхні трони, корони і царства? - Зникли, як опале листя, бо час смерті - неминучий. Визнай, Сулеймане: світ - це міраж, повітря, яким дихаєш, земля, якою ходиш, вода, яку п'єш, вогонь в якому гориш - як марево, вони не вічні. Султан чи не султан - яка різниця? - В потоці істини всі ми однаково голі!"

Гюррем все не може відправити Махідевран з палацу. А Махідевран переселяється у покої Валіде. Сюмбюль-Ага жаліється, що сумує за своїми колегами: Гюлем, Ніґяр, Дайє... Остання попрощалася з султаном і покинула палац, оскільки там їй більше немає чого робити. Фатьма таки опиняється у ліжку з Мустафою. Проте вона е опинилася у списках Махідевран на переїзд у Манісу, і Мустафа не надто переймається її долею.

Гюррем підбурює Гюльфем, аби та пожалілася Сулейману на розтрати Махідевран. Фатьма хитрить, щоб поїхати з Мустафою, проте Махідевран держить її біля себе. На поховання валіде приїжджає султанова сестра Байхан. Колись давно Сулейман стратив її чоловіка, і вона досі йому не пробачила.

"Мій біль стих, з часом стало легше, але людське серце не все забуває, навіть, якщо цього хочеш... Я живу без чоловіка, а мої діти без батька..." - Байхан султан.

Сюмбюль знаходить Дайє. Він хвилюється, що вона бідує, а та пояснює, що все роздала нужденним. Згодом Дайє повішалася. Подарований їй султаном кулон перед смертю вона віддала першій ліпшій жебрачці.

"Не тримайте зла, любі! Пробачте мені! Я пішла за падишахом, якому байдужі стяги з барабанами. Так я знетямилася, так загубилася в далечині, обернулася на примару. Але я не щезла, я існую, я є! Далі я зречуся себе, і ти зречися. В цій річці знайдеш все - наші оголені душі вже чекає вода, стрибай! Що ми знали в цій пустелі крім скорботи, що відчували, окрім страждань? Та в цій річці немає муки, немає ні печалі, ні жалю, ні зітхань. Ця річка світла, річка прозора, річка спокійна. Не думай, стрибай, не вагайся! Не гоже тобі казати "ні" або ж "так". А гоже тільки стрибати!" - передсмертна записка Дайє.

Хатідже отримує листа, в якому розповідається про зраду Ібрагіма. Вона починає перебирати у голові усі пізні повернення Ібрагіма. Подумавши, Хатідже вирушає за вказаному у листі адресою. Ніґяр нападає на сплячу Гюльшах та забирає у неї ключ, вона хоче втекти, проте не встигaє.

"Люба Хатідже Султан! Важко Вам це повідомляти, тому я мовчала, не казала. Коли біль від цієї новини переживала Валіде, я боялася, що це вб'є і вас. Проте далі я не мовчатиму про цю зраду. Моя совість не витримає. Пробачте мені, але я мушу написати про це. Ібрагім-Паша роками зраджує Вас з іншою жінкою. Якщо Ви мені не вірите, поїдьте туди, куди я напишу. Ви побачите ту жінку на власні  очі." - записка Гюррем.

В кінці 62 серії Нігяр намагається втекти з будинку Гюльшах, проте саме в цей момент туди під'їхала Хатідже... Яка зустріч!

Дивіться у заключній серії: Чи дізнається Хатідже правду? Як буде виправдовуватись паша? Коли закінчиться марнотратство Махідевран? Кого народить Ніґяр? Чи визнає Матракчи дитину за свою? Що задумала Гюррем із Сюмбюлем?

Дивитися серіал "Величне століття" українською мовою:

Категорія: 2 сезон | Переглядів: 5422 | Додав: Roksi | Теги: 2 сезон | Рейтинг: 4.3/3