Серіал "Величне століття. Роксолана"

Гюррем по душам розмовляє з Нігяр про те, що Хатідже пробачила Ібрагіма, і про ціль перебування Нігяр у палаці. Гюррем обіцяє їй, що вони скоро помстяться всім своїм кривдникам. Гюльшах повідомляє про прихід Афіфе з вартою. Гюррем просить Нігяр сховатися. Та зникає. Афіфе вимагає віддати їй Нігяр за наказом Хатідже. Гюррем попереджає Афіфе, що вона не віддасть Нігяр і йде до Мустафи, де в цей час Махідевран і Хатідже умовляють його заарештувати Нігяр. Вони радять йому прогнати Гюррем, але той запрошує її.

Сюмбюль відводить Нігяр і ховає її. Вона цікавиться тим, що він так завзято служить Гюррем. Але той відповідає, що Дайє немає, і він служить матері чотирьох шехзаде. Потім пропонує допомогти їй втекти, видати її заміж. Але та відмовляється від його послуг.

Афіфe погрожує Гюррем забрати Нігяр силою. Мустафа запитує тітку і мати, чому вони не сказали йому про Нігяр. Але ті брешуть, що не хотіли його засмучувати. Гюррем говорить Мустафі, що якщо вони хочуть забрати у неї Нігяр, то вона повинна знати, в чому її звинувачують. Всі замовкли. Гюррем тоді сама розповідає, що Нігяр займалася перелюбством з Ібрагімом, і він теж повинен понести покарання. Хатідже затикає її. Гюррем не збирається віддавати Нігяр без наказу від Султана, а інакше вона розповість усьому Стамбулу, що Ібрагім зраджував сестрі султана. Та кричить, що вона не посміє, але це ж Гюррем!

Афіфе попереджає Гюльшах в покоях Гюррем, що вона чула про неї та її подвиги і за це отримає від неї сповна. Але Гюльшах грубіянить їй, що вона наложниця Гюррем, і ніхто не сміє її чіпати. Гюррем чує це і вимагає попросити вибачення Гюльшах. Гюльшах, скриплячи зубами, просить вибачення.

Махідевран підбурює Хатідже покарати Нігяр, але Мустафа просить її не втручатися, так як тітка права, і це сімейна справа. Тим більше найгірше в підсумку буде Ібрагіму. Гюррем попереджає, що Нігяр служить їй, і вона буде її захищати, і не так як вони захищали Надю. Долю Нігяр вирішить султан. А до його приїзду Нігяр залишиться у неї. Хатідже попереджає її, що коли повернеться султан, то разом з Нігяр піде і вона теж. І наказує, щоб Нігяр не потрапляла їй на очі.

Гюррем зустрічається в саду з Берчем-агою. Він отримав відомості з табору про те, що Ібрагім проголосив себе султаном, і що Сулейман дуже злий на нього, бо за ці новини наказав стратити гінця. Гюррем говорить, що найлютіший ворог Ібрагіма - це він сам.

"Бажання - це одяг, Ібрагіме. Це - вбрання, обладунок. Ти маєш надіти його, поки він здолав тебе. Місце, куди ти прийшов, якого досяг - це найвищий щабель, на який ти будь-коли підіймався. Вище тобі вже не піднятися! Є шлях лише вниз. А тому забудь про все! Опануй себе і свої страхи та добре-добре подумай про долю, яка невпинно, крок за кроком, наближається до тебе. Розірви завіси, розжени тіні, спрямуй всю свою увагу, свій погляд і розум лише на дійсність, яка наближається. Ніщо не відверне твоє уваги - ні Всесвіт, ні Світ, ні море, нічого." - підготовка Ібрагіма до зустрічі з Сулейманом.

Ібрагім зустрічає султана. Султан, дивлячись йому в очі, говорить: "Чиї це очі? Чий тремтливий голос? Хто це так тремтить в обладунках? Хто б це не був, навіть в моїх обладунках султаном не стане!"

Челебі доповідає Сулейману про витівки Ібрагіма - що той називає себе султаном, про повішаних його людей, звинувачених у крадіжці грошей. Проте Султан наказує тому не перевищувати своїх повноважень і не звинувачувати його головного візира безпідставно.

Сюмбюль приносить листа Гюррем від Сулеймана. Та щаслива читає, але почавши читати, розуміє, що лист адресований не їй. Хатідже у себе в покоях розмовляє з Гюльфем, про листа султана до Фірузе, який вона переправила Гюррем. Нехай страждає, як вона - від присутності Нігяр. Гюльфем розуміє, що тепер Гюррем дізнається про Фірузе. Але Хатідже тішиться, вона стерла ім'я Фірузе, а султан не знає про смерть Наді.

Сюмбюль дивиться на лист і каже, що там стерто ім'я. Гюррем здогадується, що наложниця жива, і з нею ведуть гру, Хатідже хоче зробити їй боляче. Вона запитує, де Хатідже. Той відповідає, що вона у Мехмета. Гюррем йде.

У кімнату прокрадається Фірузе і читає цей лист.

Гюррем приходить до Хатідже, та посміхається і каже, що чекала її. Гюррем каже, що вона тепер пише листи від імені султана, але та єхидно посміхаючись відповідає, що лист з печаткою султана, але він написаний іншій, яку султан тепер любить, що вона вже немолода після народження стількох дітей, і їй прийшов кінець, що тепер вона переживе те ж, що пережила Махідевран. І їй не допоможуть її кати, вони не зможуть всіх убити, навіть, якщо не залишиться жодної дівчини в гаремі.

В Саду Гюррем прогуляються з Фірузе. Їх зустрічає Махідевран, де підбурює її  дружбою з наложницями і тим, що султан може і не повернутися з походу.

Ібрагім приходить до султана "на килим". Він давно чекав зустрічі з ним. Сулейман зі злістю запитує, про титул султана, про зраду Хатідже. Ібрагім виправдовується, він не міг розповісти йому про Нігяр. Але той ще більше злиться, що він стільки часу зраджував дружині, купив коханці будиночок та ще й зробив їй дитину. Ібрагім має дякувати Аллаху, що Хатідже заради дітей відмовилася від розлучення, а той, як завжди, готовий прийняти будь-яке покарання від нього. Султан згадує, як він називав його братом, другом і чекав тільки вірності від нього, а той уявив себе султаном і попередив його, що більше не захищатиме його, хай сам вибирається з ями, яку викопав для себе.

Матракчі бачить Ібрагіма, що повертається від султана. Він з тривогою запитує, що сталося. Той повідомляє, що Хатідже вирішила не розлучатися з ним, але він дещо образив султана.

Мустафа з матір'ю обідають. Мустафа повідомляє їй, що для неї приготовлені апартаменти в Манісі і, що їй там буде добре. Та каже, що їй і з ним добре і просить пошвидше народити дитину, щоб усі знали, хто спадкоємець імперії. Син не горить бажанням йти на поводу у матері і мовчить.

Фатьма скаржиться Фідан, що Мустафа охолов до неї. І мріє народити від нього дитину.

Сюмбюль і Гюльшах продовжують настійливо шукати коханку султану. Гюльшах ловить Фатьму у пральні і, приставивши ножа, вимагає сказати, хто ходив до султана. Та з боєм виривається і тікає, Гюльшах її наздоганяє і вони б'ються. З'являється Афіфе. Фатьма говорить, що Гюльшах цікавиться наложницею султана. Афіфе наказує забрати Гюльшах і покарати її. Та грозиться султаною. Гюльшах повертається до Гюррем після покарання вся побита... та злиться, що вона знову все напартачила. Гюррем виганяє її і попереджає, що ще одна помилка і вона сама її вишле з гарему. Гюррем дорікає Нігяр, що та їй залишила таких помічниць, проте та відповідає, що вона сама її обрала.

Слуга приносить лист з палацу, його перехоплює Рустем-паша, читає його, в ньому Афіфе доповідає султанові про вбивство Наді і звинувачує Гюррем. Рустем рве лист.

Ібрагім обговорює військові справи і в усіх гріхах звинувачує Челебі. Челебі обідає, до нього приходить Ібрагім і звинувачує його в обжерливості в той час як воїни гинуть. Але той відмовляється брати на себе цю провину.

Ібрагім доносить султану на Челебі та просить звільнити його. Султан викликає Челебі, і вимагає пояснень. Челебі каже, що в усьому винен сам Ібрагім, який повів війська на Тебріз. Султан дає наказ розглянути справу Челебі у військовому трибуналі. Челебі ув'язнюють.

Фiрузе в саду зустрічається з Хатідже. Вона цікавиться, чи правда що Гюррем її любить, та говорить, що це через Джихангіра, якому вона допомагає. Хатідже попереджає її, що Гюррем вже знає про існування іншої наложниці і їй слід остерігатися. Фірузе також цікавиться, чому лист султана потрапив до Гюррем. Есма просить Гюльшах знайти Фірузе, яка в садку, так як Джихангіру знову погано. Та, пішовши туди, помічає бесіду Фірузе і Хатідже. Вона розуміє що їх обдурили, і що Надя  - підстава, але коли хоче піти, її помічає Хатідже. Вона наказує охороні взяти її і відправити до в'язниці.

Сюмбюль приходить до Гюррем і каже, що Гюльшах посадили у в'язницю, але не знає, за що. Гюррем наказує дізнатися в чому справа. Сюмбюль відповідає, що туди пішла Нігяр, яка обіцяла все з'ясувати. Нігяр пробирається  в'язницю і дізнається інформацію про підставу з Фірузе, проте каже, щоб та нікому більше про Фірузе не розповідала.

Хатідже розповідає Афіфе про Гульшах, і Афіфе обіцяє її прибрати, так як у тій багато зауважень. Потім виганяє Фірузе. Хатідже ще раз просить Афіфе. Щоб нічого не говорили Гюррем.

Гюррем розпитує Фірузе, де та була, коли її шукала Гульшах, але та говорить, що в саду збирала трави і нікого не бачила. Гюррем відпускає її. Назустріч іде Нігяр і уважно дивиться на Фірузе. Потім доповідає Гюррем, що Гульшах нахамила Хатідже, і та її покарала, наказавши заховати в темниці. Гюррем хоче позбутися Хатідже.

Аяз-Паша повідомляє султанові, що Ібрагім передав йому ключі від Багдада. Той задоволений і дає вказівку Аяз-Паші нагородити всіх високопоставлених начальників за перемогу в Багдаді. Аяз-Паша доповідає йому, що Тахмасп відібрав Тебріз і йде на них.

Ібрагім, шантажуючи, заставляє Улама-пашу на суді дати свідчення проти нього. Рустем-паша приносить Іскандеру вечерю, але той не хоче їсти. Він каже йому, що Ібрагім його переграв, і не заспокоїться, поки не відрубає його голову. Рустем просить його сподіватися на краще, але Челебі не вірить цьому і просить Рустем-пашу помститися за нього, і постаратися розправитися з Ібрагімом замість нього. Рустем обіцяє виконати його волю.

Гюльшах в темниці. До неї приходить Нігяр. Гюльшах просить врятувати її звідти, але Нігяр говорить їй, що нічого не виходить, так як Хатідже хоче її стратити. Гюльшах запитує, чи сказала вона про Фірузе, а та бреше, що передала Гюррем про неї і в Гюльшах, є один шлях врятуватися - самій напасти на Хатідже. Гюльшах всіляко відмовляється, але Нігяр вдається їй вмовити. Вона розказує, де схований ніж, і, як вибратися з темниці.

На суді над Іскандером Челебі Ібрагім висуває проти нього звинувачення в крадіжці грошей і провалі підготовки до походу. Той заперечує все і каже, що це - помста Ібрагіма. Улам-паша, боязко дивлячись на Челебі, розповідає про підроблений лист, який призвів до провалу однієї з військових операцій. У підсумку військовий суддя приймає рішення про винність Челебі і засуджує його до повішення з конфіскацією майна. Ібрагім з суддею приходять на доповідь до султана і той затверджує вирок.

Ібрагім приходить до Челебі, який чекає кари, і зловтішається над ним, що той так старався його вбити, але сконає першим. Челебі спокійно відповідає, що він з того світу прийде за Ібрагімом і відведе за собою. Паша усміхається у відповідь, і каже, що він помре як воїн. Проте Челебі наголошує, що не можна наперед загадувати, і він ще не знає, як його наздожене смерть.

Челебі ведуть на страту. Суддя зачитує вирок. Челебі вішають, поруч стоїть задоволений Ібрагім. Але навколо багато хто відвернувся під час страти, розуміючи, що його стратили невинного, тільки із-за помсти Ібрагіма.

Султан повертається до себе після страти, його зустрічає Рустем-Паша, тисне на слабке місце. Він каже, що дуже любив Челебі, що той багато для нього зробив. Але султан відповідає, що в цьому світі було і буде багато Челебі ще. Повз проходить Ібрагім і, помітивши образу Рустема каже, що це буде уроком для інших.

Султан спить у наметі. До нього приходить Іскандер Челебі, який говорить, що він невинний і його смерть ляже на совість султана. Він в жаху прокидається і кличе Рустема, який дає йому води. Султан матюкається і звинувачує Ібрагіма у смерті невинного, проклинає того такою ж участю. Це все на очах у Рустема.

В кінці 69 серії Гюльшах нападає на Хатідже.