Селім з Мустафою повертаються. Селім винуватить Мустафу у наглості яничар. Їх зустрічає Баязид. Йому, здається, поведінка яничар теж не до душі. Гюррем щиро дякує Мустафі за порятунок сина. Проте зізнається, що вони ніколи не помиряться - такі витівки долі. Мустафа дорікає Гюррем і про замах на нього. Гюррем пішла вичитувати Рустема. Той пояснює, що Гюррем уже не справляється, треба брати кермо у свої руки. Гюррем грозиться йому дном Босфора. На що Рустем апелює, що справжнє кермо зараз у Мустафи.
Рустем дорікає Мехмету, що той намагається зблизитися з Селімом і Гюррем. Міхрімах посварилася з Мустафою через останні події.
2940 "Стільки здобутих перемог, стільки завойованих земель і стільки підданих, що не злічити... Отже, мені ще судилося побачити тебе слабким, Сулеймане. Своє перше кохання, МЕНЕ і Мустафу ти відкинув через українську відьму. Тепер розплачуєшся за це. Я б може і хотіла поплакати за тобою, але після всіх страждань, яких ти нам завдав, і сльози не вичавлю! Я бажаю тобі тільки одного - умерти в спокої. Бо так буде краще для усіх нас. І для тебе теж." - здається, Махідевран ляпнула зайвого.
3250 "Один подих, Гюррем - настільки ти близька до смерті. Роззирнись: нікого крім убивці Рустема біля тебе не залишилося. Навіть діти тебе покинули - Баязид на боці Мустафи, та й Джихангір теж. Вони побачили істину і стали на бік світла і добра." - Махідевран продовжила відвертості.
До Рустема прибув бей із Герцеговини, назвав Рустема Борисом, назвався братом Андро. Андро (Сінан) розповів, що згодом після Рустема забрали і його, а Софія загубилася в натовпі. Андро прибув, щоб подивитися в очі брати і запитати, на кого той їх покинув.
"Янголи темряви поруч з нами повсякчас. Султан Сулейман - і янгол смерті і янгол охоронець, і мій рай і моє пекло. Бути поруч з ним - це бути на крок ближче і водночас далі від смерті. Це як відчувати на потилиці подих самої долі. Буває вночі, коли я сильно заплющую очі, я уявляю як смерть стукає у мої двері. Це саме та мить, коли моя душа покидає тіло. Золотою ниткою проходить ця мрія. Волосся і борода моя посивіли. Мої рідні - Хатідже, діти і володар поруч. Все, як має бути. Час настав рахунки зведено. Так і повинно бути. Не рано, не пізно." - Ібрагім.
Сулейман виздоровів, допитав усіх на предмет їх активності за його відсутності і пішов на пятничний намаз. А потім завітав у корпус яничар: "Я є володарем усього білого світу. Я тінь Аллаха на землі султан Сулейман хан. Ви, як і всі, хто живе на османській землі - мої піддані. Гей, невірні! Та як ви сміли оголяти мечі на мого шехзаде?!" і відрубав голову Ферхату. "Хіба ви не знали, що будь-кого, хто спробує зазіхнути на члена нашої династії, чекає неминуча смерть!".
66 "Сини - це відображення батьків. Кожен син має риси батька: хороші й погані, гарні і бридкі, правильні й неправильні - усі. Усе, що син любить чи ненавидить, боїться чи остерігається в батькові одного дня обовязково випливе. А коли випливе, то змиє все на своєму шляху, зрівняє з землею, знищить усю красу, що колись на ній була. Ні в твоєму погляді не залишиться довіри, ні в твоєму серці - милості і любові. Зрештою, усі стають тими людьми, яких боялися. Кожен син носить у душі батька, а кожен батько - свого сина.
Хай як ти боятимешся, хай куди спробуєш сховатися, виходу немає. Правда горітиме у твоїх грудях, як свіча, а совість мучитиме. Поки ти житимеш, думатимеш, дихатимеш, вона горітиме. Її світло тебе ніколи не покине. Ніколи." - Ібрагім. Під ці слова Сулейман поховав щоденник Ібрагіма.
1553 рік. У всіх шехзаде підросли сини, народилися нові, у Міхрімах - донька. Хвороба володаря уже кілька років не турбує.
Гюррем з Рустемом вирішують зблизити Мустафу з Тахсмапом на зло володарю. Для цього потрібно, щоб Рустем підбурив султана до повторного походу на Персію. Мехмет - бейлер-бей Румелії. Сінан-паша - головнокомандувач. Міхрімах береться допомогти "сімї" у підступі проти Мустафи. Для цього вона їде в амасію.
Хуріджихан щось мутить потай від шехзаде, звернулася до ворожки. Виявляється, вона ще досі не завагітніла.
Джихангір показує батьку картини перського майстра, який пише лише для Тахмаспа. Султан обіцяє завоювати Персію і художника.
В кінці 131 серії Міхрімах підлизується до Мустафи.
Дивитися серіал "Величне століття" українською мовою:
Протягом кількох років свого життя при дворі султана Сулеймана, невільниця з маленького українського поселення Роксолана, рухалася до своєї мрії - безпеки і влади. Із простої наложниці вона перетворитися на дружину найсуворішого правителя Сходу, а її діти стали законними претендентами на трон Османської імперії, чиї кордони розширювалися з кожним днем. Але цей шлях був сповнений запеклої боротьби, засіяний смертями близьких людей і залитий океанами сліз, болем і приниженням, які не зламали волі сильної жінки.
Четвертий сезон серіалу "Величне століття. Роксолана" вийшов під слоганом «Вирішальна битва» і стане заключним в серіалі про Величне століття Османської Імперії. Після трагедії, що забрала життя її старшого сина, Гюррем ні на хвилину не забуває про місце, навіть не дивлячись на те, що пройшли роки ... Заручившись вірністю і підтримкою Рустема Паші, султана готується нанести ворогові смертельного удару. Між тим зростає суперництво між Селімом і Баязидом. А Падишах приймає рішення, здатне змінити долю Імперії.
118
|
