Серіал "Величне століття. Роксолана"

Ібрагім виконав умови Гюррем (відправив Фірузе у Єгипет), а Сюмбюль за цим прослідкував. Натомість Гюррем відправила  додому Ібрагіму дівчинку Кадир. Першою її зустріла Хатідже. Вона не хоче, щоб дівчинка залишалася у них і просить Ібрагіма віддати її в іншу сім'ю. Султан кличе до себе Фірузе Хатун. Фірузе на човні сниться, що вона випиває отруту... Прокинувшись вона кличе Сулеймана. Афіфе приходить до султана і пояснює, що відправила Фірузе до Хатідже на допомогу дитині. Ібрагім любується своєю дочкою, яка не османської крові, вона єдине, що повністю належить йому, її ім'я Кадир, що означає "доля".

Міхрімах любується лмстом Ташлиджали. Заходить мати, вона переймається долею брата, що той надто закоханий в Клару. Міхрімах дуже хоче в Манісу, до поета, а матері пояснює, що до Мустафи. Клара у Мехмета читає молитву і стає мусульманкою, він дає її ім'я Нурбахар. Фірузе заходить до Міхрімах попри заборони. Вона дає поради стосовно Тахлиджали. Ібрагім знайомить дітей Хатідже з Кадир. Проте Хатідже категорично проти контактів дітей. Вони не чують одне одного. Ібрагім збирається відправити дівчинку в особняк Едікулє. Натомість, виявляється, що Матрахчі за наказом Ібрагіма покатав Фірузе морем і відвіз назад у палац. Гюррем побачивши дівчину не може прокинутися. Фірузе не зізнається султану про викрадення. Вона просить його не від'їжджати або забрати її з собою.

В Манісі новоприведена жебрачка, приведена Мустафою з базару, влаштовує бійку з охоронцями. Вона начебто вкрала гроші дівчат. Федан хоче вигнати її з палацу, але Махідевран поки залишає. Згодом з'ясовується, що гроші не крали.

Ібрагім іде до Сулеймана і розказує йому всю правду про дочку. Згодом Ібрагім пояснює Матрахчі, що якби не заміжжя Ніґяр, то він би поселив дочку з матір'ю. 

До султана прибуває головнокомандувач флоту Хизир. Гюррем і Рустем обговорюють співпрацю з ним, а також вплив дівчинки Ібрагіма на Хатідже. Султан за допомогою флоту планує завоювати Туніс, а потім Рим. Султана відправляється на тиждень з палацу і наказує Рустему за цей час позбутися Фірузе.

Мехмет просить батька навчитися управлінню санджаком. Сулейман пояснює тому, що Мустафа зараз найближчий до трону, але Сулейман, коли прийшов на трон, був наймолодшим з братів. Крім того розказує, що заповідав великий предок Мехмед Хан: брат, що прийшов до влади, має умертвити своїх братів.

Кадді Ефенді у своєму саду пояснює важливе значення квітів для османського народу: троянда символізує пророка Мухамеда, а тюльпан, наче слово Аллах. "Не відвертай лиця від людей із високоміри і не ходи по землі гордливо" - Кадді Ібрагіму словами Аллаха. "Дорога в пекло викладена благими намірами" - Данте Аліг'єрі.

Сулейман прибуває у Манісу. З ним Мехмет, Гюррем, Міхрімах, Джихангір. Їх мило зустрічає Махідевран у ролі валіде. Сулейман знайомиться з внуком і читає йому молитву. Внука слутан називає Сулейманом. Гюррем зла до краю. Махідевран селить Гюррем у свої улюблені покої - в яких вона вперше провела ніч з султаном. Цим вона потім і зачіпляє, згадує про Фірузе, про ночі четверга.

Мехмет розказує Мустафі про сон, який приснився Сулейману під час народження Мехмета - нібито султан заходить у темну кімнату, а в ній над троном світло, а на троні немовля. Сулейман залишається з Махідевран наодинці. Вона згадує свої щасливі моменти. Султан навіть не поцілував її.

Міхрімах листом запрошує Ташлиджали в сад. Вони зустрічаються, Міхрімах веде себе високомірно. Ташлиджали зізнається їй у коханні. Міхрімах віддає тому копію його віршів, оригінал вона залишила собі. Увечері Мустафа, Міхрімах, Тахлиджали і Джихангір вечеряють разом.

Рустем підбирає коня для Фірузе, начебто від імені Сулеймана. Афіфе застерігає Фірузе від передчасних вчинків, а також розповідає про спробу самогубства Гюррем, як символ високого кохання: "Відколи я прийшла в цей палац, я постійно думаю, чому Султан так сильно прив'язаний до Гюррем Султан? Стільки часу минуло, і які невільниці, які красуні були... І тепер знаю, одного дня якби не я, вона б випила отруту. Їй усе байдуже: великі маєтки, безмежна влада, навіть, про дітей вона забула. За всі ці роки вона накоїла багато лиха - усе було. Але ПЕРЕД ТАКИМ КОХАННЯМ ВАРТО СХИЛИТИ ГОЛОВУ. Тому Султан перед нею схиляється."

Аббас Ага, екс-жених Хелени, знову слідкує за шахзаде і султаном, які інкогніто прогулюються ринком, він починає прориватися до Мустафи і кричати, що той займається перелюбством. Його силою відводять. Мустафі доводиться розповісти все батьку. Сулейман пояснює сину, що той вчинив незаконно, забравши у гарем вільну дівчину, що його засудять і статус не допоможе. Мустафа збирається одружитися (нікях). Гюррем у коридорі помічає наїзди Фатьми на Хелену. Вона проганяє Фатьму, а Хелені дає поради, бути сильною і обережною. Сулейман свариться на Махідевран за те, що вона проґавила стосунки Мустафи. Тахлиджали рекомендує Мустафі не наполягати на одруженні. Сулейман злий, хоче терміново повернутися назад. Гюррем підливає масла у вогонь, вона звинувачує у всьому Махідевран, яка за будь-яку ціну хоче змістити Сулеймана з посади, а далі словами кохання заспокоює його...

Паша запізнюється, Хатідже хвилюється, що він знову зійдеться з Ніґяр. Рустем Паша зустрічає Ібрагіма і натякає тому, чи він нічого не потребує. Ібрагім приймає французького посла. Паша пояснює французу, що Сулейман делегував йому права вирішувати військові справи, і доля Франції у його руках роках.